- підборіддя
- —————————————————————————————підборі́ддяіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
підборіддя — я, с. 1) Виступ нижньої частини обличчя, утворюваний щелепою. 2) Те саме, що підгорля 2) … Український тлумачний словник
підборіддя — [п ідбоур’і/д :а] д :а, р. мн. р і/д … Орфоепічний словник української мови
підборідник — а, ч. 1) Ремінець у вуздечці під нижньою губою коня. 2) Ремінець у капелюха, який надягається під підборіддя. 3) муз. Спеціальний пристрій у скрипки та альта, що допомагає підтримувати інструмент підборіддям під час гри … Український тлумачний словник
підборіддячко — а, с. Зменш. пестл. до підборіддя 1) … Український тлумачний словник
підборідний — а, е. Стос. до підборіддя … Український тлумачний словник
аперкот — у, ч. У боксі – удар знизу в тулуб чи підборіддя … Український тлумачний словник
бакенбарди — ард, мн. (одн. бакенба/рда, и, ж. і заст. бакенба/рд, а, ч.). Борода від скронь уздовж щік до виголеного підборіддя … Український тлумачний словник
борода — и/, ж. 1) Волосяний покрив на нижній частині обличчя. || перен., розм. Про бородатого чоловіка. || У деяких тварин і птахів – пучок шерсті або пір я коло шиї. 2) Підборіддя, нижня щелепа. 3) етн. Кущик жита чи пшениці, залишений господарем на… … Український тлумачний словник
випнутий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до випнути. 2) прикм.Який видається, виступає наперед. Випнуте підборіддя … Український тлумачний словник
відпасати — а/ю, а/єш і рідко відпа/сувати, ую, уєш, недок., відпа/сти, су/, се/ш, док. 1) перех. Те саме, що випасати 1). 2) перех., перен., фам., зневажл. Добре харчуючись, відрощувати живіт, підборіддя тощо. 3) неперех. Пасінням відробляти за що небудь.… … Український тлумачний словник